Висловлювання, цитати, афоризми Митрополита Іларіона (Івана Огієнка)
Висловлювання Митрополита Іларіона
Митрополит Іларіон (Іван Іванович Огієнко): Народився 14 січня 1882 року в Брусилові, Україна (Російська імперія). Український науковець, єпископ ППЦ (від 1940), митрополит УАПЦ (від 1944), предстоятель УГПЦК (від 1951), політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, дієписець церкви, педагог. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового Товариства імені Тараса Шевченка (від 1922). Помер 29 березня 1972 року у Вінніпезі, Канада.
Висловлювання, цитати, афоризми Митрополита Іларіона
«Найтяжчий сум — то сум за волю»
«Поки живе мова, житиме й народ, як народність; не стане мови — не стане й народности: вона геть розпорошиться поміж дужчих народів...»
«Любов Сатану переможе!»
«Рідна мова — то мова наших батьків і мова народу, до якого належимо»
«Держава, що не об’єднує всіх племен свого народу спільною соборною книжною мовою, всігди наражена й на політичне роз’єднання цих племен»
«На кожному ступені й кожної хвилини охороняй честь рідної мови, як свою власну, більше того — як честь свого народу»
«Кожний свідомий член народу зобов'язаний добре розуміти й ширити головне рідномовне гасло: «Для одного народу — одна книжна мова й вимова, один правопис»»
«Український поет найперше має бути вітчизняком-громадянином»
«Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ»
«Найвищий і наймічніший духовний устрій єдности народу — то соборна книжна мова»
«Цілий народ має пильно дбати, щоб усі його школи були тільки рідномовні, бо тільки вони виховують свідомий народ»
«Народ, позбавлений рідних шкіл, позбавляється тим найсильнішого двигуна свого духовного розвитку й засуджується на культурну й народну немічність»
«Особа, що не зросла на рідній мові, загублена для народу, бо ціле життя буде безбатченком, і справи рідного народу будуть їй чужі»
«Хто не говорить рідною мовою й не знає своєї соборної книжної мови, той ніколи не буде правдивим вітчизняком для свого народу»
«Мова — то серце народу: гине мова — гине народ»
«Не цураймося своєї мови, як не цуралися рідної мови Христос та апостоли. Цуратися мови — то цуратися народу... Хто зраджує й кидає свою рідну українську мову та переходить на чужу, той легко зрадить і батьківській вірі, і церкві, і в кінці стане безвірним та бездушним перекидьком»
«Хай лютий ворог Голготу
Жене стократ за Україну, —
Для неї Я свою роботу
Аж до могили не покину!»
«Тільки духова культура творить правдиву народну верхівку — духово мічну, етично здорову, в житті витривалу й народно карну»
«Народ, що не розуміє сили і значення рідної мови й не трудиться для збільшення її культури, не скоро стане свідомим народом і не стоїть на дорозі до державности»
«Кожний громадянин має добре пам’ятати й дітей своїх того навчати, що наймиліша мова у цілому світі — то рідна мова»
«Для недержавного народу духова культура має величезну цінність, бо власне нею він може перевищувати народ, що політично підбив його. З дієпису маємо немало прикладів, коли сильніший народ підбивав собі народ із більшою духовою культурою, але довго володіти ним не міг, і духова культура всігди перемагає»
«Мова — це форма нашого життя, життя культурного й народного, це форма нашого впорядження. Мова — душа кожної народности, її святощі, її найцінніший клад… У мові наша стара й нова культура, ознака нашого народного визнання. Мова — це не тільки простий символ розуміння, бо вона витворюється в певній культурі, в певному звичаї. В такому разі мова — це найясніший вираз нашої психіки, це найперша сторожа нашого психічного я»
Цитати Митрополита Іларіона
Маленький іноземно-український словничок:
Національність — народність
Бачити — видіти
Завжди — всігди, завсігди, завсіди
Вартувати, коштувати — стоїти
Нація — народ (не плутати з громадянами)
Націоналізм — народовство
Історія — дієпис
Пробачити — простити
Цікавити — рупити
Сцена — кін
Патріотизм — вітчизництво
Характер — норов
Зрештою — вкінці
Знешкоджувати — зневаджувати
Проблема — клопіт
Концерт — виступ
Інструмент — знаряддя
Цитата — витяг
